Формула 1: скорость и страсть Монцы

Прихід календарної осені для Формули 1 це не тільки поступовий вихід на фініш сезону (який протягом останніх років все більше підступає до грудня), а й одна з найголовніших гоночних страв всього чемпіонату – Гран Прі Італії! Зрештою, в чемпіонаті є по-справжньому дві траси, які є домашніми для команд (навіть якщо вони виступають з німецькою або австрійською ліцензіями, їх бази все-одно знаходяться в Браклі та Мілтон-Кінс) і це Сільверстоун з Монцою.

 

Автодром, збудований для рекордів швидкості ще у 20-х роках ХХ ст., залишається і нині в календарі Формули 1 найшвидшою трасою, де у 2003-му відбулася найшвидша гонка, яку тоді Міхаель Шумахер подолав з середньою швидкістю в 247 км/год. А роком пізніше Рубенс Баррікелло встановив рекорд кола 1’21:046, що становить в середньому 257 км/год на колі. Тож швидкість – це головна особливість і принада чудової траси, розташованої в королівському парку Монци.

 

 

Раніше команди спеціально для італійського етапу готували особливий аеродинамічний пакет, який забезпечує мінімально необхідну притискну силу, через що саме уїк-енд в Ломбардії обходився найдорожче, бо більше такі крила й інші елементи аеродинаміки більше ніде не те що не потрібні, а й узагалі протипоказані (навіть в Спа). Цьогорічний етап, наприклад, інтригує нас можливим оновленням швидкісного рекорду, встановленого під час офіційної сесії – сучасні турбодвигуни хоч і поступаються старим атмосферним «десяткам» в потужності, проте разом із DRS (ефект від якої в Італії є найменшим в сезоні) та ERS вже минулого року було досягнуто 362,1 км/год, тож цього разу не виключено що буде швидше.

 

Пілотам під час практик доведеться дуже ретельно налаштовувати підвіску й гальма, адже в Італії нестачу притискної сили доводиться компенсувати за рахунок механічного зчеплення гуми з асфальтом, тож хоч тут машини і розганяються швидко, але дуже норовливо себе поводять під час гальмування, а коли треба скинути швидкість з 330-340 км/год до 85-75, то помилятися не можна.

 

Єдина річ, яка відверто псує настрій перед початком Гран Прі – це розмови стосовно того, що Екклстоун поки що не хоче продовжувати угоду з організаторами, яка завершується наступного року. Жадібність англійця часом виходить за межі зрозумілого для більшості вболівальників, адже Монца – один з найбільших символів і традицій Формули 1 – за історію чемпіонату, що веде свій лік з 1950-го, лише одного разу машини не змагалися в Королівському парку, тож саме ця траса є рекордсменом за кількістю проведених Гран Прі. Крім того, це домашня гонка для Феррарі, а про значення Скудерії (не тільки традиційно-історичне, а й маркетингове) для чемпіонату зайвий раз говорити взагалі немає потреби. Тож розмови й натяки Берні, швидше за все, розмовами й шантажем завершаться, а новий контракт пізніше буде підписано. Принаймні, саме так хочеться вірити всім, хто знайомий з Формулою 1 більше одного-двох років.

 

Перед початком уїк-енду знову піднялася тема шин, особливо з огляду на те, що в Піреллі оприлюднили результати власного розслідування щодо інциденту з Феттелем на передостанньому колі гонки. Шинники заявили, що після вкрай ретельної перевірки дійшли висновку, що шина зіпсувалася не через виробничий брак, а через вплив зовнішнього чинника (уламків на трасі), а також через високий рівень зносу самої гуми. На додачу до цього шинники вже оприлюднили свої обмеження стосовно максимальної дистанції на одному комплекті гуми під час майбутньої гонки: до 46 кіл на Medium і до 29 на Soft, а також обмежили кути встановлення коліс й мінімально припустимий тиск в шинах. Останнє швидко викликало обурення з боку Хемілтона.

 

До завершення обох практик у п’ятницю в Піреллі не можуть спрогнозувати оптимальний варіант шинної тактики, проте ані Пол Хембрі, ані його підлеглі не очікують нічого надзвичайного: «Цього разу ми обрали гуму Medium і Soft – на сходинку м’якіше, порівняно з минулим роком, але вони повинні відмінно підійти для Монци, враховуючи акцент на швидкості. Розраховуємо побачити розумні ступені зношування й деградації гуми, проте для визначення оптимальної стратегії будуть напрочуд важливими вільні заїзди у п’ятницю. З двома комплектами, близькими за характеристиками, команди матимуть різні варіанти».

 

Прогноз погоди тим часом обіцяє командам «веселе» життя – протягом двох перших днів погода буде мінливою з високою ймовірністю опадів, особливо в суботу вдень (90%), а в день гонки небо обіцяє бути безхмарним та сонячним, майже так як пройшов попередній етап у Бельгії. Тільки температура повітря буде нижчою +24С +25С.

 

Попри те, що за історію італійських етапів лише кожен третій вигравався з поула, попередні п’ять років тут перемагав пілот, що стартував першим, тому можна сміливо стверджувати, що при нинішній формі Хемілтона якщо він виграє кваліфікацію й збереже позицію на старті, то нічого крім перемоги від нього чекати не доведеться. На заваді стати можуть хіба що технічні несправності або проблеми під час піт-стопу. Аналогічної думки стосовно Льюіса дотримуються й букмекери, які котують шанси британця як найкращі. Вірогідність здобути поул: Хемілтон – 1,40; Росберг – 3,25; Феттель – 21,00; Боттас – 34,00; Масса та Ряйкконен – по 51,00. Перемога ж в Гран Прі оцінюється за наступними коефіцієнтами: Хемілтон – 1,50; Росберг – 3,50; Феттель – 17,00; Боттас – 34,00; Масса та Ряйкконен – по 41,00. Стосовно ж інтриги в гонці за короною, то шанси новоспеченого батька в боротьбі з чинним чемпіоном розглядаються практично через збільшувальне скло: 6,00 у Ніко проти 1,17 у Льюіса.

 

Беручи до уваги результати в Бельгії стає очевидним, що шанси «червоних» не те що на перемогу на рідній землі, а й навіть на подіум насправді не надто високі. І причина цьому досить тривіальна – силова установка Мерседес як головний козир не тільки «срібних стріл», а й Вільямс і Лотус (звісно і про Форс Індію забувати не варто). Зокрема в Мерседес оновили силову установку, витративши усі 7 умовних балів, що залишалися в розпорядженні виробника, аналогічно вчинили й в Маранелло, проте витратили тільки частину зі свого залишку, тож ситуація навряд чи суттєво зміниться. Не менше інтриги обіцяють і Рено з Хондою, щоправда вона зовсім різна – клієнти французьких мотористів налаштовані оптимістично й збираються зазіхнути на німецько-італійські позиції, не розкриваючи особливо карт яким чином у них це вийде. А от в Макларен можливо знову, як і в Спа поставлять нові елементи силової установки – в чому логіка – в Монці шанси фінішувати в десятці тільки у випадку великої кількості сходів, реально ж їх немає, тож можна ще раз відбути штрафи, проте отримати силові установки, які можна буде використати протягом наступних Гран Прі, де шанси в Алонсо з Баттоном здобути очки стають значно вищими. Залишається тільки дочекатися остаточного рішення підопічних Бульє.

 

Здивувати відмінною від інших тактикою піт-стопів в Монці традиційно ніхто не наважується, бо тут нормою останніх років була одна зупинка, адже втрата часу на піт-лейн просто колосальна, бо поки по піт-лейн машина їде з обмеженням швидкості головною прямою конкуренти проносяться давно перетнувши рубіж в 300 км/год, тож втрати на зайвий піт-стоп в Італії не виправдовують себе. От тільки попередні роки Піреллі привозила до Італії пару Hard – Medium, а тепер замість жорстких шин буде Soft, тож відкидати варіант з двома зупинками не варто, хоча з огляду на обмеження в кількості кіл на одному комплекті гуми, зроблені самими шинниками, стає зрозуміло, що в Піреллі все-одно не виключають можливості проїхати всю гоночну дистанцію лише з одним піт-стопом.  Зрештою, оцінюючи шанси претендентів на подіум (за умови, що з обома машинами Мерседес нічого надзвичайного або схожого на угорський варіант не трапиться), перевага видається на боці Боттаса з Массою – Вільямс для Монци виглядає більш збалансованою машиною порівняно з «червоними» або «чорно-золотими».

 

Якими б не були шанси на перемогу в тих чи інших пілотів, наперед відомо завжди одне – хоча трибуни палко вболіватимуть за Себастіана та Кімі, але при цьому любов та підтримка вболівальників гарантована усім учасникам. Машини та перегони в Італії дуже люблять, тож справжнє свято швидкості й пристрасті пануватиме в ці дні у Королівському парку Монци!

 

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ

Гран-прі Італії, Монца, Аутодромо Націонале, 4-6 вересня, п’ятниця – неділя

Довжина кола	Кіл в гонці	Дистанція	Найшвидше коло в сучасній конфігурації:
5,793 км	53	306,720 км	кваліфікація: 1’20.089  (2004, Рубенс Баррікелло) гонка: 1’20.046 (2004, Рубенс Баррікелло)

Перша практика 11:00* – п’ятниця 4 вересня

Друга практика 15:00 – п’ятниця 4 вересня

Третя практика 12:00 – субота 5 вересня

Кваліфікація 15:00 – субота 5 вересня

Гонка 15:00 – неділя 6 вересня

* – час київський
 

P.S. 11 років тому Хуан-Пабло Монтоя за кермом Вільямс-БМВ з трилітровим V10 проїхав найшвидше в історії Формули 1 коло з середньою швидкістю 262,242 км/год: