Спорт
Авто/мото
Новости авто/мото
Формула 1: итоги сезона – лидеры!

Формула 1

07 декабря 2015, 09:42 | Обновлено 16 марта 2016, 16:07

4546

Формула 1: итоги сезона – лидеры!

Во второй части Sport.ua рассказывает о пятерке команд из верхней части Кубка конструкторов

07 декабря 2015, 09:42 | Обновлено 16 марта 2016, 16:07

4546

Sahara Force India F1 Team

	Очки	Місце	Стартова позиція		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	155	6	4			3
2015	136	5	4			3
Ніко Хюлькенберг	58	10	5	10,05	11-8	6
Серхіо Перес	78	9	4	10,68	8-11	3

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – боротьба з Lotus за 6-те місце в Кубку конструкторів.

Перманентні фінансові проблеми команди ще до початку сезону серйозно вплинули на підготовку команди з Сільверстоуна до цьогорічного чемпіонату: нестача грошей стала причиною затримок із поставками необхідних компонентів машини від сторонніх постачальників, крім того взимку в команди не було по-справжньому нового шасі – Форс Індія використовувала перероблену версію минулорічної VJM07. Звісно за таких обставин початок сезону нічого доброго підопічним Віджая Мальї не обіцяв, не рятувала навіть силова установка Мерседес. І хоча в Мельбурні обоє пілотів без очок не залишилися, та на першому етапі до першої десятки потрапили ті гонщики, які не мали жодних технічних проблем на дистанції.

Вже два наступних етапи для команди пройшли вхолосту після чого чітко через раз або Серхіо, або Ніко приїжджали в очки. І так допоки в Сільверстоуні не закінчили роботу над реально новим шасі – VJM08. Отримавши нову машину справи одразу пішли вгору, а разом з тим позаду опинилися Торо Россо, Заубер (швейцарська команда левову частину своїх очок взяла саме в першу третину сезону) і Лотус. Здавалося, що такими темпами «індуси» ще й на позиції Ред Булл претендувати зможуть, але з новим шасі прийшли нові проблеми – з надійністю. До «енергетиків» команда дотягнутися вже не змогла, але без проблем залишилася на п’ятій позиції в Кубку конструкторів – найкращий результат команди за її недовгу історію.

Найкращий Гран Прі сезону для команди безумовно відбувся в Сочі, де Перес лише втретє за історію Форс Індії піднявся на подіум, що принесло 15 очок одним махом (кращого результату на окремому етапі цього року для колективу не було). І хоча той успіх багато в чому став випадковим – як і єдиний подіум у Грожана і Лотус – але ризикована стратегія Чеко в підсумку себе виправдала, а проблеми Ряйкконена з Боттасом тільки допомогли. В номінації найгірший етап року для команди переможців двоє – це гонки в Іспанії та Угорщині. В Барселоні машина була настільки повільною, що стартували Хюлькенберг з Пересом лише 17-м і 18-м, а на фініші були відповідно 15-м та 13-м – все було напрочуд погано. В Будапешті винною також була техніка, але не тому, що машини були повільними, а тому що у Серхіо відмовили гальма, а у Ніко на головній прямій прямо перед початком гальмування коли швидкість ще була понад 300 км/год. зламалося переднє крило.

Дуель пілотів в сезоні дещо несподівано виграв мексиканець. Ніко Хюлькенберг вдруге в кар’єрі програв напарнику чемпіонат за набраними очками, першого разу він поступився Рубенсу Баррікелло у своєму дебютному сезоні в Формулі 1. Після цього неодмінно завершував сезон вище за Ді Ресту, Гутьєрреса та Переса у 2014-му. І ось тепер Чеко взяв реванш. Ніко як і минулого року був кращим під час кваліфікацій, проте в гонках йому часто не щастило, адже якщо Серхіо лише один раз в сезоні – в Угорщині – не дістався фінішу, то німцю така надійність техніки могла тільки снитися – в Китаї, Угорщині та Бельгії відмовляла техніка, то в Сінгапурі, Росії та США гонка закінчувалася після зіткнень з іншими пілотами. Звісно для Хюлькенберга головною подією року стала несподівана перемога його екіпажу в Ле-Мані, от тільки це жодним чином не пов’язано з його виступами в Формулі 1.

Якби не аварії та технічні проблеми результат Ніко міг би бути значно кращим, адже з усіх Гран Прі, де він доїжджав до картатого прапора, без очок залишався 4 рази (причому тоді, коли команда використовувала перехідну версію шасі), в той час як Серхіо у 6 гонках після фінішу залишався без очок. Водночас саме Чеко продемонстрував гоночну стабільність та виваженість на трасі, і як тут не згадати, що єдиний фініш на подіумі був здобутий саме мексиканцем. Мабуть саме такого по-гоночному зрілого стабільного та швидкого пілота два роки тому хотіли бачити в Макларен, але тоді Перес ще не був готовим до такого виклику.

Перспективи команди на наступний сезон виглядають так само туманно, як і її бюджет – будуть гроші, буде і гідний результат на трасі, адже склад пілотів залишиться незмінним, а вміння та досвіду Пересу з Хюлькенбергом позичати не треба. Якщо ж проблеми Віджая Мальї продовжуватимуться, то нічого дивного не буде в тому, що колектив може розпочати рік 2016-й аналогічно до цього. Зі старим, але дещо оновленим шасі та модернізованими іншими вузлами. Головна надія колективу полягає у знаходженні або нового інвестора, або щедрого титульного спонсора.

Infiniti Red Bull Racing

	Очки	Місце	Стартова позиція		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
2014	405	2	2			1	12	3
2015	187	4	2			2	3	0
Даніель Ріккардо	92	8	2	7,26	12-7	2	2	0
Даниіл Квят	95	7	4	8,68	7-12	2	1	0

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – 4-те місце в Кубку конструкторів

Сезон великих розчарувань, які принесли не менш гучний скандал, що ледве не закінчився закриттям команди – так лаконічно можна описати 2015-й рік для колективу з Мілтон Кінс.

З радикальною зміною технічного регламенту в 2014-му результати «биків» значною мірою пішли під укіс через гіршу, порівняно з Мерседес, силову установку Рено. Щоправда ще рік тому французький агрегат був на рівні конкурентів з Маранелло, крім того значна перевага в області аеродинаміки дозволила команді відбутися шоком від втрати титулів та загального домінування. А от цей сезон став іще більшим випробуванням для колективу під керівництвом Крістіана Хорнера: по-перше, менш активну роль в роботі над машиною став відігравати головний архітектор минулих великих перемог Едріан Ньюі, по-друге, обмежені в ресурсах мотористи у Вірі-Шатійон так і не змогли не тільки сквитати минулорічне відставання від конкурентів, а й програли гонку оновлень в міжсезоння, що ще більше послабило позиції Ред Булл в боротьбі з Вільямс і Феррарі (про Мерседес ніхто навіть і не заїкався), ну і, по-третє, колектив з Мілтон Кінс проводив свій перший рік без Феттеля, який пішов за великою італійською мрією.

Зрештою рік пройшов під знаком боротьби з власним технічним партнером, Рено, горщики з яким було капітально побито, а багаторічний контракт на постачання моторів достроково розірвано. Квят своїми стараннями, а головне результатом на трасі довів, що йому недаремно довірили місце в команді. От тільки всього цього було достатньо тільки для того, аби бути четвертою командою в пелотоні без жодних реальних шансів нав’язати боротьбу в Кубку конструкторів Вільямс, щоправда не треба було й озиратися на Форс Індію.

В Ред Булл простежується цікава тенденція – кожен із трьох пілотів-новачків, який переходив з Торо Россо, у свій перший рік неодмінно набирає більше очок за напарника. Так було у 2009-му з Феттелем, який обійшов Веббера, так сталося у 2014-му в парі Ріккардо – Феттель і ось історія повторилася цього року в дуеті Квят – Ріккардо. Даниіл досить швидко освоївся в новій команді, крім того тиск на нього був не таким серйозним, яким був би якби команда претендувала на вищі місця. Плюс для австралійця – це перемога над напарником у кваліфікаціях та відсутність сходів через власні помилки, тільки через технічні проблеми. В свою чергу результат Ріккардо міг би бути кращим якби команда не вирішила перевірити в Сан-Паулу ефективність найновішої версії мотору від Рено, який виявився повним розчаруванням, бо працював навіть трохи гірше за попередню специфікацію. Зрештою, для обох гонщиків важливо те, що команда залишалася задоволеною їх роботою протягом сезону, щоправда це не значить, що їм можна буде розслабитися наступного року, адже на це тільки й чекають Ферстаппен з Сайнсом.

Безумовно найкращий для команди етап відбувся перед літньою перервою в Угорщині – саме там обоє пілотів єдиний раз за сезон разом піднялися на подіум (який для Квята став першим в кар’єрі та єдиним в сезоні). Ще більш оптимістично розпочинався уїк-енд в Сінгапурі, де раптово Мерседес провалилася, а Ріккардо з Квятом кваліфікувалися на 2-му та 4-му місцях поруч з червоними машинами, проте конвертувати власні шанси в успіх вдалося гірше. Уїк-енд, який команда якнайшвидше воліла б забути відбувся наприкінці вересня в Японії: Квят через «зайві» заміни елементів силової установки та коробку передач стартував з піт-лейн і фінішував 13-м, а Ріккардо хоч і стартував 7-м, та через зіткнення з Массою і вимушений піт-стоп приїхав лише 15-м. Це був єдиний для Ред Булл етап на якому команда не здобула жодного очка, хоча в Австрії та США було не набагато краще – в обох випадках Ріккардо був 10-м, а Квят залишався зовсім без очок.

Яким буде рік наступний прогнозувати непросто, адже з одного боку під час міжсезоння Рено суттєво переробить силову установку, тож агрегат має бути більш потужним. От тільки Мерседес з Феррарі на місці стояти не будуть і наздогнати їх буде дуже непросто. З іншого боку, сам факт, що «енергетики» взагалі вийдуть на старт наступного сезону – вже успіх, адже після гучного «розлучення» з Рено і крахом в переговорах з Мерседес і Феррарі Дітріх Матешіц розмірковував над тим, аби закрити свій проект. А закінчилася ця історія тим, що з Рено підписали нову угоду на один рік. Звісно не варто чекати, що Ріккардо або Квят неодмінно стануть претендувати на постійні потрапляння на подіум, проте результати команди мають покращитися, хоча це не значить що Ред Булл зрушить кудись зі свого четвертого місця.

Williams Martini Racing

	Очки	Місце	Стартова позиція		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів
2014	320	3	1			2	8
2015	257	3	3			3	4
Валттері Боттас	136	5	3	6,11	11-8	3	2
Феліпе Масса	121	6	3	7,79	8-11	3	2

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – боротьба з Ferrari за 2-ге місце в Кубку конструкторів з гіршими шансами на успіх у ній

Для Вільямс рік вийшов непростим насамперед психологічно, адже ще минулого року команду кілька разів критикували за відсутність тактичної гнучкості, яка позбавляла Массу з Боттасом шансів нав’язати гонщикам Мерседес реальну боротьбу за перемогу в Гран Прі, тож перед стартом цьогорічного чемпіонату саме білі машини вважалися головними конкурентами «срібних стріл». На практиці ж вийшло так, що збудовані у Гроув машини демонстрували непоганий гоночний темп, але недостатній для змагання з Мерседес, а на більшості етапів також і з Феррарі. В свою чергу якщо третє місце минулого року розглядалося все ж таки як невдача, бо і рік тому Ред Булл машина була повільнішою, то цього разу на адресу команди немає жодної критики стосовно невідповідності потенціалу машини із зайнятим командою місцем. Вільямс заслужено стала третьою сильно відставши від Феррарі, в той же час упевнено випередивши Ред Булл.

Все ж таки для команди, позбавленої підтримки автовиробника або серйозного грошовитого спонсора, а бюджет на рік є тільки п’ятим (після Ред Булл, Мерседес, Макларен і Феррарі) і удвічі меншим за лідерів сезон безумовно варто назвати вдалим

І все ж таки частка критики ще у першій третині сезону обґрунтовано звучала стосовно тактики команди в гонках, коли «білі» кілька разів чекали на дії конкурентів, а дочекавшись уже були неспроможними виправити ситуацію. Насамперед перепадало стратегам Вільямс за ті випадки, коли команда дозволяла пілотам Мерседес і Феррарі робити «підрізки» за рахунок яких Валттері з Феліпе опинялися позаду. Та до літа з цією проблемою в команді розібралися й значно гнучкіше стали діяти. Саме в червні прийшов і перший відносний успіх – монополію Феррарі на одне з місць на подіумі поруч з пілотами Мерседес в Канаді перервав Боттас, а за два тижні його результат в Австрії зумів повторити і Масса. От тільки швидкість FW37 все-одно була недостатньою для повноцінного змагання зі Скудерією, а чотири подіуми в сезоні стали здебільшого наслідками проблем у «червоних» і сходу Росберга в Італії. Наприкінці ж чемпіонату результати відчутно поповзли донизу і пояснюється це тим, що далеко не безмежні ресурси команди було спрямовано на роботу з новою машиною. Продовжувати оновлення FW37 вже не мало сенсу, адже у Гроув розуміли, що третє місце від команди нікуди не втече.

Валттері Боттас як і рік тому переміг напарника, проте цього разу перевага вже не була такою відчутною, адже Феліпе вже був не новачком команди і до його порад стали прислухатися не менше, ніж до фіна. При цьому обоє показали однакові найкращі результати: по два третіх місця в гонках, а краща кваліфікація завершувалася так само із третім результатом. Тож все вийшло цілком непогано для обох, хоча і Валттері, і Феліпе до останнього етапу претендували на четверте місце в особистому заліку, але воно дісталося Кімі.

Як не дивно, але у випадку з Вільямс назвати найкращу гонку зовсім нескладно, на відміну від провальних. В Монці Масса був 3-м, а Боттас – 4-м і це найкращий результат сезону для «білих». В той же час тричі команда поверталася додому без набраних очок – це трапилося в Монако, Угорщині та США. Проте, якщо в Остіні обох гонщиків підвела підвіска, то на повільних трасах Монако і Будапешта FW37 просто не вистачало швидкості. Причому настільки, що на вулицях князівства Валттері не потрапив до фіналу кваліфікації, а з Феліпе – навіть до другої частини.

Майбутній рік в принципі суттєвих змін не несе – пілоти залишаються, контракт з Мерседес чинний, а регламент революцій не передбачає, тож подіуми для фіна з бразильцем не повинні стати чимось рідкісним. Тож якщо наступний буде проходити на аналогічному рівні – це вже можна буде вважати справжнім успіхом та тріумфом приватного колективу в боротьбі з автомобільними та маркетинговими монстрами сучасної Формули 1.

Scuderia Ferrari

	Очки	Місце	Стартова позиція		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
2014	216	4	4			2	2	0
2015	428	2	1			1	16	3
Себастіан Феттель	278	3	1	4,89	15-4	1	13	3
Кімі Ряйкконен	150	4	2	6,89	4-15	2	3	0

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – боротьба з Williams за 2-ге місце в Кубку конструкторів з кращими шансами на успіх у ній

Як оцінювати сезон для команди якщо вона порівняно з минулим роком набрала практично вдвічі більше очок, замість двох подіумів отримала 16, а нуль перемог і повну безнадію конвертувала у три тріумфи за рік та віру в те, що з Мерседес наступного року можна буде вести боротьбу на рівних? І це при тому, що керівництво в якості орієнтиру ставило вимогу про два виграних Гран Прі. Відповідь більш ніж очевидна. Зі зміною керівництва компанії та команди своє місце серед впливових топ-менеджерів зберіг тільки технічний директор Джеймс Еллісон, що був абсолютно непричетним до провалу у 2014-му, адже прийшов до Скудерії тоді, коли та машина вже була у виробництві.

Ще до початку сезону було зрозуміло, що мотористи в Маранелло дуже плідно попрацювали взимку, бо зуміли суттєво скоротити дефіцит потужності своєї установки порівняно з німецьким агрегатом. Крім того «червоні» покладали чималі надії на співпрацю з Феттелем. І вже стартовий Гран Прі чемпіонату підтвердив правильність кадрового вибору Скудерії – SF15-T навіть порівнювати не варто було з попереднім вкрай невдалим шасі, а Себастіан одразу здобув свій перший подіум в складі своєї нової команди. Коли ж на другому етапі німець за рахунок шинної тактики виграв гонку – стало зрозуміло, що саме його команда цього року складатиме головну конкуренцію Мерседес.

Проте ейфорія від перемоги пройшла дуже швидко – «срібні стріли» більше не припускалися помилок, а коли в Феррарі під час гонки змінювали тактику, то аналогічно робили і фаворити, убезпечуючи себе від можливих проблем. Крім того попри безумовний прогрес було очевидно, що реально червоні машини мають тільки 2-й в пелотоні гоночний темп, що дуже часто підкріплювалося ходом гонок, коли гонщики Мерседес відривалися від Феттеля з Ряйкконеном, але й двоє останніх так само спокійно від’їжджали від решти машин.

Хоча для німця сезон в команді і був дебютним, а для Кімі ні, це не завадило Себастіану отримати впевнену перемогу в протистоянні з напарником. У кваліфікації з більшим ніж Ряйкконен рахунком боротьбу програв тільки Мальдонадо, і в Скудерії неодноразово наголошували на тому, що фіну треба краще проводити кваліфікацію. Та й у гонках Феттель виглядав краще і – ніде правди діти – більш мотивовано. Хіба що варто уточнити, що технічні проблеми у Кімі в гонках траплялися частіше, ніж у Себастіана – три рази проти одного, але в аварії фін потрапив двічі, а німець – раз. Іншими словами, Феттель був більш стабільним протягом всього чемпіонату.

Безсумнівно найкращий етап для Скудерії – той, де була перемога, а оскільки таких було три, то цілком зрозуміло, що ним стає уїк-енд в Сінгапурі. По-перше, крім тріумфу в гонці Себастіан був першим і під час кваліфікації, ставши єдиним пілотом, який цього року втрутився у суботні розбірки пілотів Мерседес. А по-друге, саме на Маріна-Бей Феррарі обома машинами приїхала на подіум (в Малайзії Кімі був 4-м, а в Угорщині наказала довго жити силова установка в той момент коли фін їхав другим і команда претендувала на переможний дубль).

Попри фантастичну організацію та шалене вболівання на трибунах саме в Мехіко стався єдиний зрив команди – ані Себ, ані Кімі до фінішу не доїхали, розбивши свої машини. Німець сам помилився і з другої спроби не зумів розминутися зі стіною, а Ряйкконен в боротьбі з Боттасом зламав підвіску, підливши масла у вогонь боротьби зі співвітчизником.

Наступний рік для Феррарі обіцяє стати багато в чому визначальним – команда має на ділі довести, що її претензії на титули не порожній звук, і що Хемілтону з Росбергом доведеться мати справу не тільки один з одним. Крім того знову буде вирішуватися майбутнє Ряйкконена – фін якщо демонструватиме пристойну швидкість і результати, а також матиме бажання залишитися ще на рік безумовно буде головним фаворитом на своє ж місце, тим паче, що в команді не приховують і того, наскільки важливими є стосунки між гонщиками, а вони у Кімі з Себастіаном досить гарні, тож і атмосфера в колективі відповідна. В іншому випадку нас чекатиме дуже цікава сага з масою різноманітних пліток про ім’я наступного напарника для Феттеля. Таким чином, якщо в міжсезоння все буде зроблено якнайкраще, то «червоних» чекає дуже насичений та цікавий рік.

Mercedes AMG Petronas F1 Team

	Очки	Місце	Стартова позиція		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш	Кількість подіумів	Кількість перемог
2014	701	1	1			1	31	16
2015	703	1	1			1	32	16
Льюіс Хемілтон	381	1	1	1,58	12-7	1	17	10
Ніко Росберг	322	2	1	2,05	7-12	1	15	6

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – 1-ше місце в Кубку конструкторів

Головні фаворити чемпіонату дуже впевнено провели сезон, покращивши свої минулорічні фантастичні досягнення. У кваліфікації одного разу поул дістався гонщику іншої команди (так само було і в 2014-му), очок «срібні стріли» здобули тільки на 2 більше, але цього року не було подвійних очок на останньому етапі, тож насправді їх результат вражає.

Сезон в який команда входила головним фаворитом розпочався з дуже переконливого дубля, настільки, що найбільші песимісти почали вважати цей колектив непереможним. Проте вже на другому етапі «срібним стрілам» свої зуби показали Феррарі з Феттелем і стало зрозуміло, що Льюісу з Ніко навіть під час боротьби між собою ні на мить не можна розслаблятися, бо незчувшись можна опинитися позаду червоної машини. Висновки після поразки в Сепангу були зроблені правильні й Мерседес тріумфувала протягом наступних семи Гран Прі поспіль, допоки в Угорщині обоє пілотів не зіткнулися з проблемами по ходу гоночної дистанції. Потому ще раз про провал колектив з Браклі змусив говорити в Сінгапурі, однак цей раунд, що став моментом слави Феррарі та Ред Булл так і досі залишається темною плямою сезону, адже що саме сталося зі «срібними стрілами» сказати напевне неможливо, а в самій команді звісно ж з цього приводу зберігають цілковите мовчання. Тим паче, що Мерседес знову вистрілила серією перемог аж до завершення чемпіонату, примусивши усіх скептиків замовкнути й перестати ставити незручні питання про нічний уїк-енд у Сінгапурі.

Єдина справжня інтрига сезону цього року до Абу-Дабі не дожила і на те було кілька причин: по-перше, Хемілтон виправив ситуацію в кваліфікаціях (минулого року він їх Росбергу програв, а тепер виграв), що звісно спростило британцеві шлях до перемог, по-друге, Ніко всередині сезону кілька гонок поспіль серйозно затримувався на старті, пропускаючи вперед по кілька машин, а потім витрачав чимало часу на їх обгін, що дозволяло Льюісу встигнути наростити комфортний відрив і контролювати його, по-третє, Хемілтон став більш упевненим у власних силах та практично не припускався помилок, по-четверте, з машиною британця за весь сезон сталася одна механічна проблема – на вулицях Сінгапуру відмовила силова установка, в той час як Ніко двічі сходив через проблеми з двигуном і зламаний привід педалі газу, крім того німець дозволяв напарнику на трасі діяти проти себе жорстко, не відповідаючи на це. Свідками останнього ми були під час стартів гонок в Японії та США.

Ідеальна форма британця вкупі з дещо розгубленим Росбергом і дозволили Льюісу вже в Остіні відсвяткувати здійснення його великої мрії – виграшу третього титулу чемпіона! Цікаво що порівняно з минулим роком Хемілтон набрав на 3 очка менше, а Росберг на 5 більше, але ж наскільки різними були і самі сезони, і сприйняття боротьби між пілотами Мерседес. Навіть серія з трьох перемог Росберга поспіль наприкінці чемпіонату не стала одкровенням ні для кого, адже крім морального задоволення німець більше нічого вже отримати не міг.

Обрати найкращий етап «срібних стріл» в цьогорічному чемпіонаті – справа нереально складна. Який з дванадцяти (новий рекорд Формули 1) переможних дублів був найкращим або найбільш переконливим? Практично будь-який, за винятком техаського, де між пілотами виникли суперечності як на трасі, так і в кімнаті відпочинку перед виходом на подіум.

В той же час найгірший Гран Прі для команди однозначно відбувся у нічному Сінгапурі, де єдиний раз в сезоні поул дістався не Хемілтону або Росбергу, які змогли зайняти місця лише на третьому ряді стартового поля, а вже в гонці на машині британця відмовила силова установка, а Ніко зумів приїхати тільки 4-м. Сюди ж можна додати і гонку на Хунгарорингу, де від самого її старту проблеми почалися у Льюіса, а ближче до фінішу прокол колеса позбавив Ніко шансів на подіум – в обох випадках «срібні стріли» набирали 12 очок і залишалися без подіуму, чого більше ніде не повторювалося.

Чого варто чекати від Мерседес наступного року – третього сезону, де Хемілтон з Росбергом будуть вести боротьбу за чемпіонський титул, до якої можливо долучаться гонщики Феррарі. Якщо ж ні – то корону будуть ділити Льюіс з Ніко – інших конкурентів наразі не видно.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ