Формула 1: итоги сезона

Sport.ua подводит итоги чемпионата для шести коллективов из нижней части командного зачета

Формула 1: итоги сезона

Грудень – добрий час щоб з холодною головою проаналізувати найважливіші моменти та події по-справжньому фантастичного чемпіонату 2016-го року. Чемпіонату рекордно довгого – вперше в історії Формули 1 сезон складався з 21 етапу, чемпіонату в якому яскраво засяяла зірка Ферстаппена та дуже несподівано проявила себе команда-дебютант Хаас. Ну і зрештою сезон, що став тріумфом для Ніко Росберга, який 11 років своєї формульної кар’єри важко працював ідучи назустріч своїй дитячій мрії – повторити досягнення батька і стати чемпіоном. І звісно ж чемпіонат прощань, адже з Формулою 1 попрощалися її старожили Феліпе Масса, Дженсон Баттон і вкрай несподівано для всіх, включно з власною командою – 33-й чемпіон Ніко Росберг!

Manor Racing MRT

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2015

0

10

18

 

 

12

2016

1

11

12

10

Паскаль Верляйн

1

19

12

18,62

14-7

10

Ріо Хар’янто

0

24

17

20,17

5-7

15

Естебан Окон

0

23

18

20,44

2-7

12


Багатостраждальна команда-аутсайдер зуміла не просто вижити в міжсезоння, а й до останнього етапу претендувати на десяту позицію в Кубку конструкторів, хоча з цим у підсумку не склалося. За великим рахунком – це і стало найбільшими досягненнями скромного англійського колективу. Зайвий раз нагадувати про фінансові можливості команди сенсу особливого немає, тож варто одразу перейти до того з чим у сухому залишку завершила сезон Мейнор.
 
Змінивши постачальника силових установок, команда отримала від Мерседес знижку за те, щоб одне місце дісталося Паскалю Верляйну, який і взяв на себе роль лідера команди. Зрештою він і провів повністю весь сезон, заробивши очко в Австрії, що стало безперечно сенсацією етапу, але відійшло на другий план через фінішні розбірки претендентів на титул. При цьому безхмарним для Верляйна сезон в команді-аутсайдері не вийшов – поки його напарником був Хар’янто, все йшло прекрасно, бо на тлі індонезійця Паскаль виглядав просто чудово, крім того результативна австрійська гонка додавала наснаги.



Та коли починаючи з бельгійського етапу напарником став Окон, який замінив Хар’янто після того як спонсори Ріо перестали платити за індонезійця, виявилося, що Паскаль не такий уже й ідеальний. Так, у кваліфікаціях німець заввиграшки випередив менш досвідченого Естебана, та в гонках ситуація часто складалася на користь француза. Більше того, коли ближче до кінця сезону Форс Індія почала шукати заміну Хюлькенбергу, то вибір пав саме на Окона, який на думку керівництва «індусів» є кращим вибором з огляду на дані телеметрії, які вони отримали від Мейнор.
 
Це далеко не перший і точно не останній випадок, коли з двох пілотів один досягає кращих результатів на трасі в сезоні, але підвищення отримує інший, бо велике значення мають речі, відомі виключно вузькому колу фахівців-інженерів, які дивлячись на телеметрію розуміють хто ж має більшу перспективу. Як би дивним не було, але Верляйн ще може зірвати свій джек-пот у випадку якщо саме німцеві дістанеться місце Росберга.

 
Команда, яка провела цікавий і не безнадійний сезон хоч і залишилася без призових, але її майбутнє більшою мірою залежатиме від бажання власника продовжувати інвестувати, або ж від того наскільки вдало Фітцпатрік знайде нового інвестора. Нічого більш суттєвого, ніж змагання за право не стати гіршою командою поки що не передбачається.

Sauber F1 Team
 

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2015

36

8

9

 

 

5

2016

2

10

15

9

Феліпе Наср

2

17

16

19,24

7-13

9

Маркус Ерікссон

0

22

15

18,65

13-7

11


Швейцарська команда стала ще одним учасником чемпіонату чиїм головним досягненням є сам факт того, що Заубер провела повний сезон і готується до наступного. Та цього могло б і не бути якби влітку не знайшлися інвестори, що в критичний момент допомогли не потонути самобутньому колективу з Хінвіла. Цьогорічний чемпіонат звісно не варто називати таким самим провальним як і сезон 2014-го, але команда кілька разів стояла над проваллям, так і не впавши туди.
 
Сезон підопічні Моніші Кальтенборн починали з надіями за рахунок надійності машини та уже досвідченості гонщиків заробити очки на ранній стадії чемпіонату, прекрасно усвідомлюючи, що головні конкуренти – якими на той момент видавалися Хаас і Мейнор – скількись то часу витратять на те, що досягти належної продуктивності від техніки та пілотів. Та насправді все пішло зовсім не так, як планували швейцарці – з надійністю машин хоч і було в цілому все в порядку, але сильно бракувало швидкості. На додачу до чого ще й Хаас та Грожан вже у Мельбурні змогли здивувати всіх. Після кожного Гран Прі, який неодмінно закінчувався без фінішу в десятці, а відтак і без очок, тиск збільшувався, але команда майже не могла нічого змінити, бо грошей на модернізацію С35 катастрофічно не вистачало. Лише коли наприкінці липня команда знайшла інвесторів в особі швейцарської компанії Longbow Finance, що викупила 100% акцій Заубер, справи поволі стали налагоджуватися. Та тільки в Хінвілі, але аж ніяк не на гоночних трасах, де все було безнадійно, бо навіть друга частина кваліфікації стала явищем винятковим.

 
Зважаючи на обставини роботу пілотів оцінити складно – у Маркуса з Феліпе шансів по-справжньому себе проявити було обмаль, бо сині машини гідно тримали темп Мейнорів. Швед набагато сильніше виступав у кваліфікаціях, у більшості гонок також фінішував попереду напарника, але цього було занадто мало. За іронією долі саме у драматичній бразильській гонці Ерікссон не зумів нічого вдіяти коли зловив аквапланування, а от Наср дістався картатого прапора дев’ятим, принісши тим самим 2 очка і 10-те місце в Кубку конструкторів і призові від Екклстоуна. Попри погані результати на трасі бажаючих отримати місце призового пілота хоч греблю гати, та в команді ще восени вирішили продовжити співпрацю з Маркусом, а от у Насра виникли проблеми через те, що його спонсор – Banco do Brasil – згорнув програму підтримки, залишивши Феліпе без фінансової допомоги.
 
Наскільки нестабільним є стан команди говорить той простий факт, що наступного року Заубер буде використовувати силові установки Феррарі цьогорічної специфікації. З одного боку це дасть можливість зекономити, з іншого – команда запізно почала роботу над новою машиною, тож залишитися зі знайомою силовою установкою та компонуванням її частин виглядає цілком зрозумілим рішенням. При цьому варто розуміти, що у 2017-му ситуація буде аналогічною до тої, в якій опинилася цього сезону Торо Россо – на початку чемпіонату різниця буде не надто відчутною, але наприкінці відчуватиметься дуже сильно. Та навіть так для Заубер краще, ніж безславно зникнути з гоночного небокраю.



Тим паче, що досі не відомо хто саме стане напарником Маркуса Ерікссона і як сильно гроші його спонсорів допоможуть команді. Єдиним по-справжньому позитивним моментом, який дозволяє зазирати в майбутнє – це поява Йорга Цандера на посаді технічного директора, яка залишалася вакантною з початку цього року. Звісно призначення німця вже ніяк не вплине на ефективність шасі С36, але в перспективі все виглядає значно краще, ніж навесні або до завершення рятівної бразильської гонки.

Renault Sport Formula 1 Team

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2015Lotus F1 Team

78

6

4

 

 

3

2016

8

9

12

7

Кевін Магнуссен

7

16

12

16,95

11-8

7

Джоліон Палмер

1

18

14

17,40

8-11

10


Викупивши у Жерара Лопеса команду, продану йому ж раніше, в Рено не приховували від самого початку, що цьогорічний сезон розглядають виключно як перехідний та підготовчий перед серйозними змінами технічного регламенту у 2017-му. Рено фактично провела чемпіонат використовуючи минулорічне шасі, модернізувавши його відповідно до вимог регламенту, а також для нормальної інтеграції в нього власної силової установки – минулого року команда з Енстоуна використовувала установку Мерседес, відтак цьогорічні результати команди не здивували нікого. Та й зрештою навряд чи могли.
 
По-перше, шасі категорично не відповідало сучасним вимогам і конкуренцію складало лише аутсайдерам та зрідка більш сильним командам. Єдиним козирем «жовтих» було те, що вони оперативно отримували всі оновлення силової установки з Вірі-Шатійон – це завжди було серйозною перевагою усіх заводських команд. По-друге, в команді виступали двоє новачків, один з яких взагалі дебютував у Формулі 1. Погодьтеся, за таких обставин вимагати від пілотів високих результатів не доводиться.

 
Зрештою оскільки задачею «жовтих» була бойова підготовка до наступного року, то цілком зрозумілими б були ходи з налагодження якомога кращої роботи між пілотами та інженерами, а також власне між Кевіном та Джоліоном. Проте і цього не було – керівництво не приховувало, що раз сезон експериментальний, то і склад команди може бути з легкістю змінений іншими – більш перспективними на думку Фредеріка Вассьора пілотами. Такий психологічний тиск вкупі з тим, що на кожному етапі гонщикам доводилося боротися з машиною аби тільки потрапити у другий сегмент кваліфікації не міг відобразитися на них позитивно.
 
Палмеру було тяжко, бо він як новачок продовжував вчитися, в той час як Магнуссену на адаптацію часу знадобилося менше і вже на четвертому етапі в Сочі данець видав, як виявиться у підсумку, найкращий результат сезону фінішувавши на 7-й позиції, поповнивши командну скарбничку першими очками. Подальші спроби прогресувати були марними, бо команда небагато уваги приділяла модернізації машини. Це ще більше наелектризовувало атмосферу в боксах, адже гонщики розуміли, що восени з них питатимуть результат, якого немає і не буде якщо нічого не робити. Зрештою, наскільки швидким було цьогорічне шасі промовисто скаже той факт, що після гонки в Росії Кевін з Джоліоном ще по разу фінішували на 10-му місці. Причому англієць зробив це лише в Японії на 16-му етапі, скинувши таким чином серйозний тягар.

 
Пошуки ж Рено нових кращих пілотів з перспективою на майбутнє страшенно змушували нервувати пілотів. Зрештою все це завершилися тим, що Магнуссен, так і не дочекавшись рішення команди, яка на той час вже оголосила про підписання угоди з Хюлькенбергом, вирішив не чекати поки вакансій в інших командах не залишиться зовсім та перейшов до Хаас. Зрозуміти Кевіна зовсім нескладно – два роки тому він уже опинявся в аналогічній ситуації, коли Макларен підписала Алонсо і залишила Баттона в статусі призового пілота, понизивши данця до ролі запасного гонщика. В Енстоуні ж вирішили, що на даний момент варіант з Палмером виглядає кращим варіантом серед інших. Яким буде рік наступний – спрогнозувати абсолютно неможливо, хоча заводська команда, яка рано почала працювати над машиною для 2017-го року, повинна вийти на зовсім інші якісні показники.

Haas F1 Team

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2016

29

8

7

 

 

5

Ромен Грожан

29

13

7

13,38

12-9

5

Естебан Гутьєррес

0

21

10

13,86

9-12

11


Якщо спробувати дати лаконічну характеристику американській команді, то найкращою стане – команда-сенсація. Чий підхід до конструювання гоночних машин викликає хоч і не спротив, але відчутне невдоволення серед конкурентів середини – другої половини пелотону. Ще під час зимових тестів колектив Джина Хааса та Гюнтера Штайнера має лише одне повноцінне шасі, яке не вирізнялося надійністю. Проте коли в Мельбурні криве каченя під управлінням Грожана перетворилося на серйозного та швидкого качура – фурор вийшов надзвичайним!

 
Від команди, яка все, що тільки не заборонено регламентом, замовила у сторонніх виробників до мінімуму звівши власну роботу над шасі, таких результатів не чекав ніхто. Особливо на старті сезону коли найчастіше на перше місце виходить надійність техніки та відсутність «дитячих хвороб». Інший парадокс команди в тому, що такі проблеми «дістали» Хаас, але вже восени. Як виявилося, перед інженерами Хаас постала практично невирішувана проблема з гальмами, які раптово втрачали свою ефективність, а то й узагалі відмовляли під час гонки. Повноцінно владнати цю проблему команді так і не вдалося, та головні завдання на сезон були вирішені задовго до неприємностей з гальмами, що почали системно переслідувати Хаас з Сінгапуру, хоча першого разу відмовили у Гутьєрреса вже під час другої гонки сезону.
 
Нова команда та її робота з постачальниками виявилася достатньо ефективною в цілому, адже поки суперники доводили до пуття свої рішення, які не завжди одразу працювали як слід, на машині №8 все було влаштовано як механізм найкращих швейцарських хронометрів – як наслідок спочатку в Мельбурні Ромен приїхав 6-м, одразу ж принісши команді-дебютанту очки чого в Формулі 1 не було більше 10 років, в Бахрейні ж планку було піднято максимально, бо Грожан фінішував 5-м. Зрозумілим і очікуваним стало падіння результатів Хаас, бо й опоненти нарешті «вкотилися» в сезон, і в самій команді не приховували, що продовжують навчатися, а за таких умов не варто чекати високих результатів. Зрештою у другій частині чемпіонату все стало на свої логічні місця – якщо до серпневої перерви команда стараннями Грожана набрала 28 очок, то після неї француз лише одного разу в Остіні став 10-м.

 
Ситуація стосовно внутрішньокомандної боротьби в Хаас є однією з найбільш однозначних. Грожан набрав усі очки, він переміг Гутьєрреса у кваліфікаціях та в цілому був більш стабільним – але це саме те, для чого Штайнер з Хаасом француза і запрошували. В Естебана ж чемпіонат не задався і частково вина в цьому саме техніки, яка частіше відмовляла на його машині, ніж у напарника. Хоча сходів у обох порівну. У підсумку в Хаас вирішили, що з Естебаном їм більше не по дорозі, підписавши Магнуссена, який аналогічно до Грожана на своїх плечах тягнув команду, але не схотів чекати добрих новин з Енстоуна. Про перспективи американської команди у 2017-му наразі говорити зарано, адже вона і планку підняла високо, і зміни в регламенті ситуацію в другій частині пелотону можуть кардинально перетасувати.

Scuderia Toro Rosso

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2015

67

7

5

 

 

4

2016

63

7

5

6

Карлос Сайнс

46

15

5

11,71

12-9

6

Макс Ферстаппен

13 STR + 191 RBR

5

5

8,25

3-1

6

Даниіл Квят

4 STR + 21 RBR

14

7

14,18

6-11

9


З року в рік команда має власні досить конкретні цілі, але найцікавішим при цьому є те, що спортивна складова залишається на доволі пристойному рівні, хоча цього року результати могли б бути кращими, як і позиція в Кубку конструкторів. Та це побічний ефект особливостей прийняття кадрових рішень.

Розпочавши сезон з Ферстаппеном і Сайнсом за кермом STR10 та минулорічною силовою установкою Феррарі всі в команді прекрасно розуміли, що мають два основних завдання – продовжувати максимально якісно готувати Макса з Карлосом до можливого переходу в Ред Булл та стабільно проїхати сезон наприкінці якого буде дуже і дуже складно показувати пристойні результати, бо цього не дозволятиме вже застаріла силова установка. На диво (без логічного й аргументованого пояснення дотепер) кадрове питання з переводом Ферстаппена до Ред Булл вирішилося вже перед початком європейської частини чемпіонату, але це водночас сильно і негативно вплинуло на подальші результати команди з Фаенци.

 
Безумовно молодша команда Матешіца зі своїми головними завданнями справилася на відмінно, хоча питання все-одно залишаються. Італійський колектив майже повторив минулорічне досягнення за набраними очками і зберіг свою позицію в Кубку конструкторів, та в принципі результати могли б бути і кращими. Квят за 17 гонок у складі команди набрав аж 4 очка, в той самий час як Сайнс – 42, причому 16 з них наприкінці сезону під час американських гастролей Формули 1, коли машина вже відчутно поступалася багатьом основним конкурентам за потрапляння до топ-десятки. Безперечно пониження Даниіл переживав тяжко, але на тлі напарника росіянин виглядав людиною-невидимкою. І це той самий пілот, який в Шанхаї за кермом Ред Булл дістався подіуму та гаряче дискутував з Феттелем щодо пілотажу. Росіянин на власній шкірі відчув що таке піран’я-клуб в межах однієї компанії, де кадрові питання приймає Хельмут Марко (і слід визнати, що робить це дуже добре).

 
Таким чином поки Квят намагався пристосуватися до нових умов, машини та нової-старої команди, а також повернути психологічну рівновагу, Сайнс справою доводив, що практично нічим не поступається Максу та Даніелю. Тож з огляду на результати можна сказати, що рішення Марко залишити Квята в Торо Россо ще на рік – це дуже шляхетне рішення, що точно продиктоване обставинами його переходу в команду після етапу в Сочі. Інших логічних причин знайти важко, адже у двері команди дуже наполегливо стукає П’єр Гаслі, який в Абу-Дабі став чемпіоном GP2. Висновок напрошується дуже простий: наступного року будь-кому з пілотів у разі незадовільних результатів можуть вказати на двері навіть у розпал сезону – такі вже особливості роботи в Торо Россо.

McLaren Honda

 

Очки

Місце

Позиція у кваліфікації

Рахунок у кваліфікації

Найкращий фініш

найкраща

середня

2015

27

9

11

 

 

5

2016

76

6

5

5

Фернандо Алонсо

54

10

7

12,50

15-5

5

Дженсон Баттон

21

15

5

13,05

5-16

6

Стоффель Вандорн

1

20

12

12,00

1-0

10


Упевнено опинившись на дні минулого року шлях нагору для легендарної англійської команди був просто безальтернативним. Тим паче, що в її складі перебувало двоє чемпіонів, чим у 2016-му похвалитися могла тільки Феррарі. Великих очікувань у колективі з Уокінга не мали, розуміючи, що Хонда просто не зможе ліквідувати ту прірву, яка розділяє японців з їх європейськими конкурентами-мотористами. Проте це не значило, що хтось наперед вирішив здатися й чекати наступного року з його суттєвими змінами.
 
В Хонда дуже якісно попрацювали в міжсезоння, довівши до пуття силову установку. Ну як до пуття – вона хоч і залишається найменш потужною серед усіх чотирьох, але різниця тепер відчувається не настільки сильно, як це було рік тому. До того ж Фернандо Алонсо більше не порівнює її з моторами на машинах GP2, а значить, що японці пішли правильним шляхом. Та починався сезон гірше не придумати – у першій же гонці дворазовий чемпіон потрапив у таку серйозну аварію, зачепивши Хаас Гутьєрреса, що за наполяганням лікарів змушений був пропустити етап у Бахрейні. Оскільки Баттон з Австралії також поїхав «порожнім», то саме цей Гран Прі можна вважати найгіршим для команди, яка ще не знала як надовго втратила свого лідера.

 
Травма Алонсо дозволила дебютувати молодому Стоффелю Вандорну, який одразу ж зачарував багатьох своєю точною та вивіреною роботою з машиною. В Сахірі бельгієць був кращим за Баттона у кваліфікації, а також приніс перший пункт Макларен у Кубку конструкторів в сезоні. Стоффель настільки вразив усіх у паддоку, що Тото Вольфф пообіцяв знайти йому місце у 2017-му, якщо Макларен не візьме його своїм основним пілотом (упевнений, що тепер Вольфф іще більше був би радий знайти місце бельгійцеві).
 
Після повернення Фернандо справи пішли вгору у всієї команди, щоправда не миттєво, але після холостого етапу в Шанхаї вже у Сочі обоє пілотів фінішували в першій десятці, продемонструвавши, що МР4-31 має непоганий потенціал, який ще треба розкрити. Для цього якнайкраще Макларен підходили траси, які не вимагали високої продуктивності силових установок, а більшою мірою були пілотажними або вимагали високої притискної сили. На таких повільних та середньошвидкісних автодромах Алонсо з Баттоном по-справжньому відчували смак перегонів та боротьби за щось вагоме. Чудовою ілюстрацією цього став уїк-енд в Монако, де гонщики на двох заробили 12 очок – цей результат так і залишився найкращим, хоча в США команда змогла його повторити.

 
В середині року почали даватися взнаки проблеми з моторами, що змушувало Макларен іти на штрафи та міняти елементи силової установки – більше ніж колектив з Уокінга ніхто не використав різних частин сучасної гібридної установки. Восени ж команда всерйоз була зайнята вирішенням кадрових питань – Алонсо не знав, що майбутній чемпіон вирішить зав’язати, залишивши вакантним таке бажане місце в Мерседес, тож всюди повторював, що обов’язково приміряє третю корону неодмінно як гонщик Макларен, Вандорн цілком серйозно розраховував знайти місце призового пілота, плюс до цього додалися чутки про відставку Рона Денніса з посади виконавчого директора McLaren Technology Group внаслідок конфлікту з іншими акціонерами компанії. І тільки Дженсон Баттон зрозумів, що пора зробити паузу – мінімум на рік, а там уже як вийде.
 
Таким чином команда має все ще мотивованого на здобуття титулу іспанця, голодного до «дорослих» перемог бельгійця і чемпіона 2009-го року в статусі третього пілота, який сподівається, що наступного року всі будуть цілими й неушкодженими, а отже йому нікого замінювати не доведеться. А навіть якщо й доведеться, то Макларен має прекрасний тил і можливість для маневрів наприкінці наступного року, коли завершиться чинний контракт з Алонсо. Спортивні ж результати великою мірою будуть залежати від того наскільки у своїй роботі просунуться інженери Хонда, бо цього року до шасі нарікань було значно менше, ніж минулого.
 
В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ
 

Источник — Sport.ua

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.